Поняття показникової функції та її графік
Означення. Показниковою функцією називається функція виду , де
Властивості показникової функції:
1. Область визначення
2. Область значень:
3. Функція ні парна, ні непарна.
4. Точки перетину з осями координат: з віссю ординат (0;1) ; з віссю абсцис точок перетину немає.
5. Проміжки зростання і спадання:
функція при зростає на всій області визначення.
функція при спадає на всій області визначення.
6. Проміжки знакосталості: при всіх значеннях аргументу.
7. Найбільшого і найменшого значень функція не має.
Обгрунтуємо ці властивості:
Оскільки при вираз означений при всіх дійсних значеннях x, то областю визначення показникової функції є всі дійсні числа.
Функція виду існує й при .
Тоді , тобто при всіх значеннях . Але в цьому випадку функція не називається показниковою, оскільки є лінійною функцією .
Графік показникової функції називається експонентою.
Областю значень функції є множина всіх додатних чисел, тобто функція набуває тільки додатних значень, причому будь-яке додатне число є значенням функції, тобто
Це означає, що графік показникової функції завжди розташований вище осі Ох і будь-яка пряма, що паралельна осі Ох і знаходиться вище неї, перетинає цей графік.
Обґрунтування області значень та проміжків зростання і спадання показникової функції проводиться в курсі вищої математики так: ці властивості перевіряються послідовно для натуральних, цілих, раціональних показників, а потім уже переносяться на довільні дійсні показники.
Точки перетину з осями координат. Графік функції перетинає вісь у точці Дійсно, на осі значення , тоді
Графік показникової функції не перетинає вісь , оскільки усі точки осі мають ординату 0, але значення не входить до області значень показникової функції ( тільки при , але за означенням ).
Функція не має ні найбільшого, ні найменшого значень, оскільки її область значень - проміжок який не містить ні найменшого, ні найбільшого числа.
Властивості показникової функції
Слід зазначити, що для функції справедливою є рівність при довільних дійсних значеннях аргумента та . Строге доведення цих рівностей здійснюється в курсі вищої математики.
Розглянемо наступні графіки функцій:
Порівнюючи ці графіки, робимо висновок: чим більша основа , тим крутіше піднімається графік функції при русі точки зліво направо і тим швидше графік наближається до осі Ох при русі точки справа наліво.
Аналогічно, чим менша основа , тим крутіше піднімається графік функції при русі точки справа наліво і тим швидше графік наближається до осі Ох при русі точки зліва направо.
Зауважимо, що вираз можна розглядати і при і при Але в цих випадках він уже буде означений не при всіх дійсних значеннях , як показникова функція Зокрема, вираз означений при всіх (і тоді ), а вираз - при всіх цілих значеннях ( наприклад, ). З цієї причини й не беруть основу показникової функції (одержуємо постійну функцію при ) та (одержуємо функцію, означену тільки при досить «рідких» значеннях . Але наведені міркування стосовно доцільності вибору основи показникової функції не впливають на область допустимих значень виразу (наприклад, як ми бачили вище, пара значень входить до його ОДЗ, і це доводиться враховувати при розв'язуванні деяких завдань).
Приклади розв'язання завдань
Пр1. Порівняйте значення виразів:
а) та
Функція є спадною (основа степеня менша за 1), тому з нерівності одержуємо
б) та .
Функція є зростаючою тому з нерівності одержуємо
Слід врахувати, що функція при а > 1 є зростаючою, а при 0 < а < 1 - спадною. Отже, спочатку порівняємо задану основу а з одиницею, а потім, порівнюючи аргументи, зробимо висновок про співвідношення між заданими значеннями функції.
Пр 2. Порівняйте з одиницею додатну основу , якщо відомо, що виконується нерівність:
а)
Оскільки і за умовою , то функція є спадною, отже,
б)
Оскільки і за умовою то функція є зростаючою, отже,