понеділок, 4 травня 2015 р.

Формули сум та формули скороченого множення



Анимированное фото



Формули у класі многочленів:

 Різниця та сума квадратів    
1=0,25(m2+1)2 – 0,25(m2-1);  
m=(m+0,25)2-(m-0,25);   
m2=0,25(m2+1)2-0,25(m2-1)2;  
mn=0,25(mn+1)2-0,25(mn-1)2    

a2 + b2 – не розкладається  на цілі множники на множині многочленів з дійсними коефіцієнтами;
a2 – b= (a – b)(a b) – це різниця квадратів двох виразів.
Різниця та сума кубів
а3 – b= (a – b)(a2 + аb + b2) – це різниця кубів двох виразів.
а3 + b= (a b)(a2 – аb + b2) – це cума кубів двох виразів.
Різниця та сума біквадратів
а4 – b= (a – b)(a3 + а2b + аb2 + b3) = (a – b)(a b)( a2 + b2);
а4 + b - не розкладається на множники
а– b5= (a – b)(a4+ а3b + а2b2 + аb3 + b4);
а5 + b5= (a+b)( a4  а3b + а2b2  аb3 + b4);
a2m + b2m  - не розкладається на множники
аn – bn = (ab)( an-1+ аn-2b + аn-3b2 +… + а2bn-3 + аbn-2 + bn-1);
Якщо  b =1, тоді  аn – 1= (a–1)( an-1n-2  + аn-3  +… +а2 + а + 1);
Степінь суми двох виразів.
(a±b)= 1;        (a±b)a±b
 1:a±(1:bn) =a-n±b-n=(ab)-n(a± bn) =a-n ± b-n 
Квадрат  двочлена:
(a + b)=(b + a)a+ 2ab + b2 –  це квадрат суми двох чисел.
(a – b)=(b – a)a– 2ab + b2 –  це квадрат різниці двох чисел.
Куб  двочлена:
(a b)a+ 3a2b + 3ab2 + b3   це куб суми двох чисел;
(a – b)a– 3a2b + 3ab2 – b3   це куб суми або різниці двох чисел;
Іноді стають у нагоді такі формули:
(a±b)4 a4±4a3b +6a2b2 ±4ab2 + b4;
(a±b)5 a5±5a4b +10a3b2 ±10a2b3 +5ab4 ± b5;
(a±b)6a6±6a5b +15a4b2 ±20a3b3 +15a2b4 ±6ab5 +b6.
Для непарних n: аn bn = (a+b)( an-1n-2 b + аn-3b2 -… +а2bn-3 - аbn-2 + bn-1);
Якщо  b =1, тоді a2n+1 + 1= (a+1)( an-1аn-2  аn-3  +… +а2 - а + 1);
Сума трьох квадратів і трьох кубів.
а3 + b+ c3 - 3abc = (a+b+c)(a2 + b2 +c2 –аb–bc–ac);
(a + b + c)2 = a2 + b2 + c2 + 2аb + 2bc +2ac;
(a – b)3 + (b  c)3 + (c – a)3 =3 (a – b)(b – c)(c – a).
a4 + 4 =  (a2  2a + 2)(a2 + 2a + 2);
a4 + a2 + 1 = (a2 + a + 1)(a2  a + 1);
а5 + a +1 = (a2 + a + 1)(a3  a2 + 1);
a10 a5 + 1 = = (a2 + a + 1)(a8 – a7 + a5  a4 + a3  a + 1);
a3 + b3 + c3 – 3abc = (a + b +  c)(a2+ b2 + c2 – ab – ac – bc).
a4 + 4b4 = (a2  2ab + 2b2)(a2 + 2ab + 2b2);
4a4 + b4 =  (2a2  2ab + b2)(2a2 + 2ab + b2);
(х – m)(х – m - 2) + 1 = (х – m - 1)2;
1+ (n-1)n(n+1)(n+2)=(n2+n-1)2;
 (х-а)(х-(а+1))(х-(а+2))(х-(а+3))+1 = ((х2-(а +4)х+ (а+4))2;
 16+(n-2)n(n+2)(n+4)=(n+ 2n- 4)2 ;   
81+(n-3)n(n+3)(n+6)=(n+ 3n- 9)2;  
256+(n-4)n(n+4)(n+8)=(n+ 4n- 16)2;
k4+(n-k)n(n+k)(n+2k)=(n+ kn- k2)2;  

Якщо   m+k=p+q,  тоді
 |mkpq-(0,5km+0,5pq)2|+(x+k)(x+m)(x+p)(x+q))=

=(x- (k+m)x 0,5km+0,5pq)2;  


k4+(n+k)(n+2k)(n+3k)(n+4k)=(n5kn+5k2)2;  







Довідник. Формули скороченого множення
Властивості степенів з цілим показником
















Таким чином, на множині цілих  справедливі такі властивості:
аb(а ± b)=2х
у(у+1)= 2х, тобто, добуток двох послідовних цілих чисел завжди парне число;
(у+2)(у+1)у = 3х, тобто, добуток трьох послідовних цілих чисел завжди ділиться на 3 націло;
(у-1)у(у+1) = 6х, тобто, добуток трьох послідовних цілих чисел завжди ділиться на 6 націло;
(у-1)у(у+1)(у+2) = 24х, тобто, добуток трьох послідовних цілих чисел завжди ділиться на 6 націло;
(у-2)(у-1)у(у+1)(у+2) = 2∙3∙4∙5х=120х, тобто, добуток п’яти послідовних цілих чисел завжди ділиться на 120 націло.

Варто звернути увагу на те, що сума парної кількості непарних чисел є парною.
Узагальнення цього факту виглядає так:
парність суми кількох чисел залежить лише від парності числа непарних доданків:
якщо кількість непарних доданків є (не)парна, то і сума також є (не)парною.
Це можна зрозуміти з таких властивостей парності:
  2∙n + 2∙k + … + 2∙f + 2∙q = 2∙(n + k + … + f  + q) = 2∙m
СУМА БУДЬ-ЯКОЇ КІЛЬКОСТІ ПАРНИХ ЧИСЕЛ ЗАВЖДИ ПАРНА.
2∙n – 2∙k – … – 2∙f – 2∙q = 2∙(n – k – … – f  – q) = 2∙m
РІЗНИЦЯ БУДЬ-ЯКОЇ КІЛЬКОСТІ ПАРНИХ ЧИСЕЛ ЗАВЖДИ ПАРНА.
(2∙n -1)+ (2∙k-1)+ … + (2∙f-1) + (2∙q-1) = 2∙(n + k + … + f  + q)- 2s = 2∙(m-s)
СУМА ПАРНОЇ КІЛЬКОСТІ НЕПАРНИХ ЧИСЕЛ ЗАВЖДИ ПАРНА.
(2∙n -1)+ (2∙k-1)+ … + (2∙f-1) + (2∙q-1) = 2∙(n + k + … + f  + q)- 2s -1 = 2∙(m-s) - 1
СУМА НЕПАРНОЇ КІЛЬКОСТІ НЕПАРНИХ ЧИСЕЛ ЗАВЖДИ НЕПАРНА.
Таким чином, парність результату не залежить від розстановки плюсів і мінусів між цілими числами, а залежить тільки від кількості непарних чисел в початковому наборі. Зрозуміло, що сума будь-якої кількості парних чисел є  завжди парним числом.
Множина раціональних чисел.
Означення. Число називається раціональним, якщо його можна записати у вигляді звичайного дробу, чисельник якого є цілим числом, а знаменник  є натуральним числом.


ПЕРІОДИЧНІ ДЕСЯТКОВІ ДРОБИ.

Уважно прогляньте такі запитання та відповіді на них.  Наведіть власні приклади десяткових дробів на кожне запитання.
Запитання: Чи вірно, що якщо знаменник дробу містить тільки дев’ятки, то маємо періодичний дріб?
 Відповідь: так. Прогляньте приклади.
Приклади періодичних десяткових дробів.
0,5555…. = 0,(5) = 5:9 = 5/9; 
0,3333…. = 0,(3) = 1:3 = 3/9 = 1/3; 
0,6666…. = 0,(6) = 2: 3 = 6/9 = 2/3;
0,142857142857142857…. = 0,(142857) = 1:7 = 1/7 = 142857 / 999999;                    
0,4545454545… = 0,(45) = 5:11 = 45/99 = 5:11 = 5/11;
0,615384615384615384… = 0,(615384) = 8:13 = 8/13 = 615384 / 999999.

Запитання: Чи вірно, що якщо знаменник дробу містить тільки 10, 100, 1000, і так далі…, то маємо скінчені дроби?
Відповідь: так. Прогляньте приклади.

Приклади скінчених десяткових дробів:
0, 5 = 1:2 =1/2 = 5/10;
0, 25 = 1:4 =1/4 = 25/100;
0, 3 = 3:10 = 3/10;
0,125 = 1:8 = 1/8 = 125/1000;
0,05 = 1:20 = 1/20 = 5/100.

Запитання: Чи вірно, що існують нескінчені неперіодичні дроби?
Відповідь: так. Прогляньте приклади.
Приклади нескінчених неперіодичних десяткових дробів:
3,1415926535897932384626433832795… = π (трансцендентне число, відношення довжини кола до дов­жини його діаметра);
2,71828182… = е (трансцендентне  число Ейлера, значення виразу  (1+1/к)к, якщо к → ∞);
1,4142135623730950488016887242097… = 20,5 (ірраціональне число,  довжина діагоналі одиничного квадрата).

Запитання: Як розпізнати скінчені  та нескінчені десяткові дроби?
Відповідь: Будь-яке раціональне число можна записати у вигляді звичайного дробу
a/b = a:b,
тобто, записати, як результат дії ділення. Зазначимо,  що
b є N, (тобто, b ≠ 0, натуральні числа),
а є Z (цілі числа, тобто, від’ємні числа, додатні числа і нуль).
Запитання: Чи завжди в результаті ділення двох скінчених десяткових дробів ми отримаємо скінчені  десяткові дроби?
Відповідь: Не завжди в результаті ділення одного десяткового дробу на другий дістаємо скінченний десятковий дріб.  Шуканою часткою може бути і нескінченний десятковий дріб.
Запитання: Як розпізнати скінчені  та нескінчені десяткові дроби?
 Нескінченні десяткові дроби бувають: періодичні і неперіодичні.
Відповідь: Наприклад, якщо ділити 3 на 11, у частці дістанемо нескінченний десятко­вий дріб 0,272727..., у якому цифри 2 і 7 періодично пов­торюються. Це – нескінченний періодичний десятковий дріб із періодом 27.
Але відношення довжини кола до дов­жини його діаметра виражається нескінченним неперіо­дичним десятковим дробом 3,14159... .
Запитання: Які бувають періодичні дроби?
Відповідь: Періодичні дроби бувають чисті і мішані.
Чистим періодичним дробом називається такий, у якого період починається відразу після коми, наприклад чистий періодичний дріб:
12,363636...
Мішаним періодичним дробом називається  такий, у якого між комою і першим періодом є одна або кілька цифр, що не повторюються, наприклад мішаний періодичний дріб:
0,07464646...
Записувати періодичні десяткові дроби прий­нято скорочено:
замість 3,2666... пишуть 3,2(6),
замість 0,424242... пишуть 0, (42), тобто «період 42 записують у дужках.

Запитання: Як розпізнати скінчені дроби?
Відповідь: Звичайний нескоротний дріб можна подати у вигляді скінченного десяткового дробу тоді і лише тоді, коли в роз­кладі на прості множники його знаменника немає інших множників, крім 2 і 5.
Запитання: Чи завжди нескоротний звичайний дріб  є  періодичним?
Відповідь: Якщо звичайний нескоротний дріб перетворюється в не­скінченний десятковий дріб,  то останній обов'язково періо­дичний.
 Запитання: Як розпізнати чисті та мішані періодичні дроби?
Відповідь: Якщо у знаменнику дробу немає множ­ників 2 і 5, то він чистий періодичний, якщо ж знаменник має множники 2 або 5 та інші числа, тоді дріб мішаний періодичний.
Приклади. Дріб 5/33 до перетворюється в чистий   періо­дичний десятковий, бо 33 не ділиться ні на 2, ні на 5. Дріб 11/12 перетворюється у мішаний   періодичний   десятко­вий дріб, бо знаменник 12 ділиться на 2.
Справді,
5/33  = 5:33 = 0,15151515… = 0,(15);
11/12 = 11: 12 = 0,91666666… =  0,91(6).

Запитання: Як можна перетворювати чисті періодичні десяткові дроби в звичайні дроби?
Відповідь: Щоб перетворити чистий періодичний дріб у звичайний, досить записати чисельником його період, а знаменником – число, позначене стількома дев'ятками, скільки цифр у періоді.
Приклади.
0,(8) = 8/9;
0,(84) = 84/99;
0,(876) = 876/999;
0,(8456) = 8456/9999;
15,(37)= 15 + 37/99
12,(352)= 12 + 352/999.
Запитання: Як можна перетворювати мішані періодичні десяткові дроби в звичайні дроби?
Відповідь:  Щоб перетворити мішаний періодичний дріб у звичай­ний, досить від числа, що стоїть до другого періоду, від­няти число, що стоїть між комою і першим періодом, і здо­буту різницю взяти чисельником, а знаменником написати число, позначене стількома дев'ятками, скільки цифр у пе­ріоді, і зі стількома нулями на кінці, скільки цифр між комою і періодом.
Приклади. 
 0,8(57) = (857 – 8) / 990 =  849 / 990
 6,7(4) = 6 + (74 – 7)/90 = 6 + 67/90.